Крістофер Макос: «Доба Енді Воргола»

Знаєте, коли я дізналася, що в Київ приїжджає Крістофер Макос з виставкою «Доба Енді Воргола», я відчула всі відтінки щастя і радості. Адже, це «ПРОСТО НЕЙМОВІРНО» пролунало в моїй голові. Я відразу ж подзвонила подругам і поставила їх перед фактом, що 20 липня ми йдемо на відкриття цієї виставки, де і повинен бути присутній Крістофер. На піку емоцій записала зустріч в свій щоденник і з нетерпінням чекала цього дня. І не дарма…
Я вважаю, що саме в такому форматі повинні проходити виставки в Україні. Це справжній закордонний рівень. І нам цього вкрай не вистачає. Я ще ніде не бачила, щоб до подібних заходів ставилися з такою відповідальністю і креативом.
Хто такий Крістофер Макос?
Давайте, спочатку поговоримо про те, хто такий Крістофер Макос, і чим так унікальна його виставка «Доба Енді Воргола». Крістофер Макос популярний американський фотограф, пік, творчості якого припадає на 70-90-ті роки. Спочатку він навчався архітектурному мистецтву в Парижі. І потім я дізналася, що він був якийсь час учнем МАН РЕЯ! На цьому моменті я піймала ще одну хвилю емоцій. Адже, усвідомити те, що ти доторкнешся до маленької частинки відомого французького художника і фотографа, мені було важко. Крістофер мав дуже багато знайомих і зв’язків серед «зірок» 70-х і 80-х років. Відповідно, гріх не скористатися цим. Звичайно ж, він зміг відобразити життя шоу-бізнесу в кращих його моментах. І за це я йому вдячна. Для мене, як і для більшості молоді, прикладом і основою смакових творчих ідей є візуальна картинка тих часів. Та й завжди цікаво дивитися і бачити те, чого у нас більше не буде.

Крістофер фотографує відвідувачів.
Крістофер фотографує відвідувачів.
Крістофер Макос
Крістофер Макос

Ідея та технічні характеристики виставки «Доби Енді Воргола»:
Енді Воргол був близьким другом Крістофера. Сам же він є відомим американським фотографом, представником поп-арту, режисером, і просто популярною особистістю в сучасному мистецтві. Виставка складається з кількох частин: серія Видозміна, в якій Енді постає перед нами в жіночих образах і зачісках, тим самим піднімаючи питання рольових ігор, рівності статей, конструювання особистостей.

Друга частина присвячена справжньому творчому життю Енді. Ви побачите, чим жили тоді люди, стиль, естетику, атмосферу американських 70-х і 80-х. Так само присутні кадри з такими відомими людьми, як Кіт Харінг, Лайза Міннеллі, Джон Леннон та інші. Ці кадри настільки приголомшливі, що мені хочеться переміщуватися в ці моменти і відчути цю творчість на собі.

Відносно технічних моментів: я задоволена тим, як оформили цю виставку. Все виглядає «андерграундним», стильно, лаконічно і мінімалістично. Я любитель простоти, тому для мене це плюс. До речі, виставка проходить в креативному співтоваристві «IZONE». Інтер’єр і екстер’єр в приємному стилі, і грає на загальну картинку виставки. На другому поверсі, де проходить виставка так само присутня зона відпочинку, а якщо бути точніше, то маленьке і затишне кафе, де ви зможете випити кави і розслабитися.

Зона відпочинку
Зона відпочинку

Коли ми сповна насолодилися естетикою заходу, вирішили вийти на вулицю, де теж знаходиться зона відпочинку: бар, діджей — установка і безліч прекрасних, надихаючих людей. Ми танцювали, насолоджувалися. В повітрі парила якась невимушеність і легкість. Пізніше на вуличний майданчик вийшов сам Крістофер, і почав танцювати. Я люблю такі моменти. Тому що ти розумієш, що ця людина була знайома з Енді Ворхолом, Сальвадором Далі, Джон Ленноном, Ман Реєм, але в даний момент  танцює поряд з тобою. Моя сентиментальність…

Так само мені запало в душу те, що Крістофер по натурі дуже проста і щира людина. Це прекрасно. Його не застала зіркова хвороба або щось ще подібне, у нього було неохайно укладене волосся, піджак, шорти і кросівки. У той момент він був таким справжнім, і це ще більше заряджало відвідувачів.

 

Деталі виставки:
Митець:  Крістофер Макос.
Куратор:  Катерина Філюк.
Розклад:  20 липня — 28 вересня 2017, 12:00 — 20:00, без вихідних.
Адреса:  креативне співтовариство IZONE, вул. Набережно-Лугова 8, 2 поверх.

 

Автор: Олександра Кушнарьова, студентка КНУКіМ